Китайським фізикам вдалося вперше провести виміри спектрографій шарової блискавки — дані підтверджують гіпотезу, що вона виникає при згоранні компонентів грунту, які випарувалися при ударі "звичайної" блискавки.

Дотепер ученим не вдавалося досліджувати шарові блискавки через їх непередбачувану поведінку. У 2010 році це змусило фізиків з університету Інсбрука передбачити, що як мінімум частині шарових блискавок — галюцинації, викликані дією на мозок людини потужних магнітних полів під час грози.

У 2012 році трьом фізикам з китайського Північно-західного університету — Цзянь Юну Ціную, Пін Юаню і Си Мину Сюе — вдалося дослідити шарову блискавку з точними приладами. Учені проводили зйомку грози на плато Цинхай (захід КНР) за допомогою високошвидкісних камер, оснащених спектрографами високого дозвільною спроможністю.

Після удару "звичайної" блискавки виникла куля, що світиться, діаметром близько 5 метрів, вона рухалася зі швидкістю 8,6 метра на секунду і зникла приблизно через 1,5 секунд. Все це явище було знято з відстані 900 метрів цифровою відеокамерою, а друга його половина — за допомогою камери, що робила 3 тисячі кадрів на секунду (спочатку її "засліпив" удар блискавки).

У спектрі шарової блискавки учені знайшли лінії кремнію, заліза, кальцію — основних компонентів грунту. У статті, прийнятій до друку в Physical Review Letters, вони зазначають, що це підтримує раніше висунуту гіпотезу про утворення шарової блискавки з пару кремнію: сильний жар від "звичайної" блискавки випарює оксид кремнію з грунту, причому грунтовий вуглець "віднімає" у нього кисень, а ударна хвиля піднімає вже чистий кремнієвий пар в повітря, де він починає світитися, знов окислюючись.

У 2000 році теорію, що описує такий механізм, висунув Джон Абрахамсон з Кентерберійського університету, а в 2006 році Володимир Діхтяр і Елі Йербі з Тель-Авіва відтворили цей ефект в лабораторії. Але вченим поки не удалося пояснити інший ефект — коливання яскравості шарової блискавки з частотою 100 герц. Вони передбачили, що це може бути пов'язано з розташованою поблизу високовольтною ЛЕП із струмом частотою 50 герц.