Здатність швидко адаптуватися до різних кліматичних умов і гнучкість раціону допомогли жукам виживати.

Найбільш стійкими до природних катаклізмів і водночас найбільшою групою серед живих істот виявилися жуки (Coleoptera), говориться в дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the Royal Society B. Наголошується, що за всю історію загону вимерла невелика частка його сімейств.

Видання зазначає, що ентомологи більше уваги приділяли видоутворенню (появі нових видів) і забували про те, що вимирання не менш важливе для розуміння історії тварин.

З цієї причини палеонтолог Дена Сміт з Музею природної історії при університеті штату Колорадо разом з колегами вивчила більше 5500 викопних останків жуків, що представляють всю історію загону (починаючи з пермського періоду - 284 млн років тому) і зібраних по всьому світу.

Виявилося, що за сотні мільйонів років вимерло лише 35 родин жуків з 214. Більше того, в найбільшому підвиді жуків (Polyphaga - 90% відомих видів) вимерлих сімейств взагалі не виявилося - вони пережили як в пермсько-тріасове, так і крейдове вимирання (в ході останнього зникли динозаври).

Серед причин стабільності жуків Сміт називає здатність швидко адаптуватися до різних кліматичних умов, а також гнучкість їхнього раціону: жуки їдять рослини, водорості та інших тварин.